Я є той ключ до дверей в твій підвал За ними іграшки твої Та як занадто далеко зайдеш Лиш мою тінь та й побачиш Я є обличчя що сняться тобі Кайло, що кригу ламає Та не кричи і на сполох не бий Я й ти ми друзі до гробу Куди би ти не йшов Я буду там В черепі твоєм Я буду там По стінах дертись Завжди найкраще як світла нема І завжди краще назовні П'ятнадцять пострілів у голові П'ятнадцять голок в свідомість Замкни в безпеці своїх дітей І закрий очі у шафі Я вже взяв слід, він неподалік Він так самотній і знає Що куди би він не йшов Я буду там В черепі його Я буду там По стінах дертись
Не біжи сили нема пізно вже озирнись, чекай хвиля іде ллється дощ через край тої землі де колись зникли ми Ось і все що залишилось Одна мить і шляху нема він позаду лежить Розвернись Хвилі назустріч іди Буревій Пронесе крізь світи То є все що залишилось
У твоєм місті наступила ніч, надто тихо Ти знову бачив той нестерпний сон, не спи Ти відчуваєш лиш єдину річ - буде лихо Та ще не знаєш монотонний вий Цілий світ Камнем впав на твої плечі Світ горить Разом з ним гориш і ти Ти бачиш себе наче уві сні - трохи дивно Та ти вже знаєш те що то були не сни Вогні тьмяніють гаснуть навкруги - зорі видно І підступає монотонний вий війни Цілий світ Камнем впав на твої плечі Світ горить Разом з ним гориш і ти Цілий світ Камнем впав на твої плечі Світ горить Ми були приречені до Цього, знали що настане мить Мить прокинутись і пригадати це